Педагогічний досвід

ОПИС

ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ

Вчителя біології та хімії

ІІ кваліфікаційної категорії

Зарудянської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Моргун Аліни Юріївни

Заруддя - 2016

Особливості ХХІ століття – євроінтеграція, перехід до ринкової економіки, демократичного суспільства – вимагають від сучасної школи значних змін. Щоби знайти своє місце в житті, бути успішним, активно засвоїти свої життєві й соціальні ролі, сучасний випускник має володіти такими якостями й уміннями: бути гнучким і мобільним, швидко адаптуватися до змінних життєвих ситуацій, використовувати свої знання для розв’язання життєвих проблем, бути комунікабельним, уміти здобувати потрібну інформацію, аналізувати її, приймати виважені рішення, бережно ставитися до власного здоров’я, бути відповідальним за своє майбутнє та досягнення життєвого досвіду.

Важливо пам’ятати, що сьогоднішня школа – це завтрашнє суспільство, адже, як стверджує Абрахам Гарольд Маслоу: «Якщо освіта спрямовуватиме людину на усвідомлення своїх вищих потреб, на їх актуалізацію, то дуже швидко ми зможемо спостерігати розквіт цивілізації нового типу. Люди стануть сильними і здоровими, господарями свого життя. Людина буде відповідальною за свою долю, керуватиметься цінностями розуму, перестане байдуже ставитися до довкілля, активно включиться в перебудову суспільства».

Отже, сьогодні, як ніколи раніше, перед школою постає проблема виховання свідомої людини, з достатньо сформованими компетентностями, які дають їй змогу успішно виконувати будь-які життєві та соціальні ролі, бути творцем свого життя, активно інтегруватися в українське та європейське суспільство. Тому нагальною проблемою сучасної школи має бути формування в учнів життєвих або ключових компетентностей. Саме компетентнісний підхід має подолати прірву між освітою й вимогами сучасного життя.

У своїй педагогічній практиці на уроках біології, екології, природознавства та хімії я використовую різні методи та форми інтерактивної технології.

Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності учнів, що має на меті створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтерактивну спроможність.

Реалізація інтерактивних технологій веде до зміни ролі вчителя: з носія готових знань він перетвориться на організатора пізнавальної діяльності своїх учнів (незалежний консультант).

Роль учнів у навчанні:

вони є активними учасниками процесу.

Інтерактивні технології в навчанні сприяють:

·        розвитку мислення;

·        розвитку пізнавальних інтересів і здібностей;

·        формуванню вмінь і навичок самоосвіти.

Інтерактивні методи використовую на різних етапах навчання.

Формулювання мети уроку

Учні самі прогнозують, висловлюють версії щодо очікуваних результатів. Завдання мають бути сформульовані з допомогою відповідних дієслів.

Методи:

·        «Мозковий штурм»

·        «Мікрофон»

·        «Асоціативний кущ»

·        «Прогнозування»

Наприклад: Тема: Будова і функції шкіри» 9 клас.

Учням пропонують сформулювати мету уроку з допомогою таких дієслів:

·        ознайомитися з …( будовою шкіри);

·        визначити… (функції  шкіри);

·        пояснити… (роль шкіри);

·        дізнатися про… (похідні шкіри та їхню роль)  

Актуалізація опорних знань

Методи:

·        «Мозковий штурм»

·        «Біологічний крос»

(Приклад. Тема: Рослина – живий організм.

1.     До основних процесів життєдіяльності  рослин належать… (ріст, дихання, фотосинтез, живлення, транспорт речовин)

2.     За типом живлення рослини належать до… (автотрофів)

3.     Пігмент, який забезпечує процес фотосинтезу… (хлорофіл)

4.     Біологічна наука, об’єктом дослідження якої є рослини… (ботаніка)

5.     Генеративні органи рослини… (квітка, плід і насіння)

6.     Вегетативні органи рослини… (пагони і коріння)

7.     Виділяють такі життєві форми рослин… ( трави, кущі, дерева)

8.     Рослини, які розвиваються та живуть протягом одного року, називаються… (однорічними)

·        Гра «Ланцюжок» (наприклад, вчитель називає систему органів, а діти, ланцюжком, органи відповідної системи).

·        Біологічний диктант «Так чи ні»

(Приклад. Тема: Листок – бічна частина пагона. 6 клас.

1.     Листок є органом вегетативного розмноження.

2.     Листя не здійснює процеси випаровування і газообміну.

3.     Листок забезпечує поглинання світлової енергії та здійснює фотосинтез.)

·        Розгадування загадок

1.     Має сім шкір, витискає сльози всім.

2.     Сидить Марушка в семи кожушках. Хто її роздягає, той сльози проливає.

3.     Довгий, зелений,

Довгий і солоний,

Добрий і сирий!

Хто він такий?

·        Прислів’я та приказки.

(Тема: Різноманітність ссавців.

1.     На Новий рік прибавилось дня на заячий хвіст.

2.     Доброму коневі – не довгі версти.

3.     Час не віл, його не залигаєш.

4.     Пси виють, а Місяць світить.

5.     Собака гавкає, а мажі йдуть.

·        Прикмети

Тема: Будова і різноманітність квіток.

1.     Широко розкриті віночки польової берізки, біленькі непоказні квіточки мокрецю, яскраві жовті календули – буде ясна погідна днина.

2.     Якщо мальва, конюшина, кульбаба, фіалка закрили свої віночки – бережіться дощу.

3.     Восени розцвіли шипшина, кульбаба, горох на грядці – до довгої теплої осені.

Мотивація навчальної діяльності шляхом бесіди

Цей метод застосовують перед вивченням нового розділу чи окремої теми, після опитування домашнього завдання чи актуалізації опорних знань. Спочатку вчитель окреслює коло питань, які вивчатимуть діти, при цьому залучає знання та досвід, наводить цікаві приклади, вказує на зв’язок матеріалу з раніше вивченим і практичне значення.

Мотивація навчальної діяльності шляхом створення проблемної ситуації або постановки проблемного питання

Цей метод можна використовувати як на початку уроку під час вивчення нової теми, так і під час аналізу окремих питань уроку. Вчитель ставить питання, демонструє дослід або наводить логічні суперечності, для пояснення яких у дітей не вистачає знань.

Мотивація навчальної діяльності методом «Мозковий штурм»

Цей метод доцільно застосовувати під час розв’язання складної проблеми, коли потрібно використати творчий потенціал усього колективу. Всіх учнів об’єднує спільна робота над пошуком істини. Учні доповнюють одне одного, підхоплюють і розвивають одні ідеї, відкидаючи інші. Вчитель у цьому процесі є координатором, у деяких моментах може допомагати навідними питаннями. Свої ідеї учні обгрунтовують з точки зору правильності, доцільності.

(Приклад. Тема: Будова і функції органів дихання.

В одного американського ковбоя під час перестрілки з бандитами грудна клітка була пробита з двох боків. Легені при цьому залишилися непошкодженими, проте ковбой загинув від задухи. Чому ковбой задихнувся?)

Переваги застосування «Мозкового штурму»:

·        учні тренують вміння коротко й чітко висловлювати свої думки;

·        учасники «штурму» навчаються слухати один одного;

·        отримані розв’язки часто виявляють нові підходи до вивчення теми.

Вивчення нового матеріалу

Методи:

·        Робота в малих групах

·        Прийом «Цікавий факт» (учні роблять короткі, змістовні, інформаційні повідомлення)

·        Прийом «Пошук інформації» (за допомогою підручника учні відповідають на поставлені питання. Наприклад. Що таке вивих? Які характерні ознаки вивихів?)

·        Прийом «Обери» (Наприклад, потрібно обрати твердження, що характеризують певне біологічне явище чи об’єкт).

·        Прийом « Добери пару» (завдання на встановлення відповідності).

Закріплення знань учнів

Методи:

·        Прийом «Доповніть таблицю»

·        Складання схем

·        Прийом «Доведи»

·        Вправа «Склади слово» ( яіребакт – бактерія)

·        Вправа «Дерево знань» ( ставиться ряд запитань до повного циклу вивченої теми)

·        Прийом «Тест-контроль» (потрібно обрати правильну відповідь)

·        Прийом «Четвертий зайвий» (квітка, листок, плоди, насіння).

·        Прийом «Віднови інформацію» ( відновити інформацію у тексті)

Рефлексія

·        Метод «Прес» (Ми вивчили… Ми навчилися…Нас зацікавило… Отже,...).

Для підвищення самооцінки учнів я намагаюсь:

·        бути демократичною;

·        називаю на ім’я;

·        використовую позитивне оцінювання: помічаю у дитині позитивні якості, звертаю увагу на найменші зміни на краще;

·        умію визнавати свої помилки перед дитиною, не загладжуючи провину потураннями й поступками;

·        сприймаю дитину як особистість;

·        доручаю кожному виконання певних обов’язків;

·        демонструю однакові вимоги до всіх, не виявляючи до когось особливої прихильності чи антипатії;

·        вірю в можливості кожної дитини;

·        заохочую взаємо підтримку в класі.

У практиці своєї роботи використовую мультимедіа-презентації, перегляд відеофільмів, а також слухання «музики» природи.

Беру участь у природознавчих конкурсах та акціях: «Колосок», «Геліантус», «Годівничка», «Шпаківня», «Збережи ялинку», «Збережемо  першоцвіти!», тощо; у районних семінарах; керівник методичного об’єднання природничо-математичного циклу; член журі районних предметних олімпіад; готую учнів в МАН та до ЗНО;  проводжу відкриті уроки на семінарах.

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу, я пам’ятаю.

Те, що я роблю, я розумію. (Конфуцій)

         Тож давайте розуміти себе, розуміти одне одного і розуміти всіх тих, хто нас оточує!

Презентація